КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ I МИСТЕЦТВ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Герешко Олександр Віталійович - викладач, продюсер, режисер, журналіст, медіа експерт.

Біографія:

У 1977 р. закінчив Ужгородську СШ № 4. У цьому ж році поступив на фізичний факультет Ужгородського державного університету. Після закінчення навчання в Ужгородському державному університеті в 1982 році поступив на роботу в учбовий телецентр університету, що тоді створювався. На посаді його керівника визначав напрямки розвитку, займався редакційною роботою.

Був направлений на навчання, отримав у 1985 році другу категорію режисера телебачення.

Після запрошення на роботу на Закарпатське обласне телебачення  поступив на навчання на Вищі режисерські курси, де отримав другу вищу освіту режисера телебачення.

Зайняв посаду головного режисера Закарпатського обласного телебачення. Крім адміністративної роботи, розбудови новітніх телевізійних технологій, активно займався творчою роботою в якості автора, редактора, режисера телевізійних програм.

В ті роки на Закарпатті бурхливо розвивалися телевізійні компанії. Як відомий в краї спеціаліст, Олександр Герешко брав участь у їх розбудові на керівних та консультативних посадах. Створював ТРК «Спектр», ТРК «Край», очолював Ужгородське бюро ТРК «М-студіо», керував ужгородським бюро західнорегіональної ТРК «НБМ», що згодом стала київським «5-м каналом». Консультував ужгородський «21 канал», ТРК «Хуст».

На запрошення керівництва УМВС в Закарпатській області у 1995 році створив першу в Україні телевізійну студію, що висвітлювала правоохоронну тематику, працювала з органами внутрішніх справ області, прокуратури, судів, Служби безпеки. Згодом, коли подібна студія «Магнолія ТБ» з’явилася в Києві, ділився з її працівниками досвідом своєї роботи.

Паралельно для втілення власних творчих розробок створив продюсерський центр, який сьогодні відомий під назвою “cineVIR”. На рахунку центру телевізійні фільми, що стали лауреатами міжнародних та українських телеконкурсів, мали успішну дистриб’юцію в країнах СНД.

Всі роки Герешко О.В. приймав активну участь у громадському житті краю засобами, доступними через електронні та друковані ЗМІ.

У 2005-му році отримав пропозицію повернутися на обласне телебачення та стати заступником генерального директора. На цій посаді пропрацював 13 років. Коли заступив на посаду, компанія не мала помітного місця в інформаційному просторі краю. Проведена в короткі строки робота дозволила зробити вдалий ребрендинг. Фактично заново був створений обласний телеканал, що отримав назву «Тиса-1». На тому ж фінансовому, кадровому та матеріальному ресурсі з допомогою запропонованих Олександром Герешко рішень та за його безпосередньої участі вдалось збільшити ефір каналу з 2-х до 24-х годин на добу, вийти на супутникове мовлення. Були створені нові програми, що повернули компанію в лідери телевізійного простору області. Багато чого робилося вперше не лише в краї, але й взагалі у державі.

У 2009-2010 роках проходив навчання в Інституті Медіа Права м.Київ.

Крім роботи в Закарпатській області Герешко О.В., як спеціаліст, приймав участь у створенні двох загальнонаціональних супутникових телеканалів в м.Київ, що успішно вийшли в ефір.

У 2007 році став членом Національної спілки журналістів України.

У 2010 році запропонував проект нового телеканалу «Тиса-2» для українців за кордоном українською мовою, національних меншин і іноземних громадян їхніми мовами. Проект був схвалений колегією Держтелерадіо України.

У 2018 році Олександр Герешко отримав пропозицію долучитися до глибокої модернізації телерадіокомпанії «Мукачево «М-студіо», де на керівній посаді  долучився до її розбудови в місті Ужгород.

Член робочої групи з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова Закарпатської ОДА.

Нагороджений Почесною грамотою Кабінета Міністрів України, Грамотами Закарпатської обласної адміністрації та ради, Грамотами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Грамотами Національної спілки журналістів України, Грамотами Служби безпеки України, Грамотами Держтелерадіо України, відзнакою МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ». Лауреат обласної журналістської премії імені Михайла Фатули. Має церковні нагороди. Лауреат міжнародних і українських конкурсів телерадіопрограм. З відомих робіт – зняті О.Герешком телевізійні фільми «Дерево, яке посадив ангел» (переможець престижного телевізійного конкурсу «Відкрий Україну») та «Вінко моє, вінко червеноє», «Європровінція»,  цикл «Маленькі історії маленького міста».

Автор багатьох аналітичних публікацій у центральних галузевих виданнях. Активно працює у закритих загальноукраїнських професійних групах медійного та телекомунікаційного напрямку в соціальних мережах, де користується авторитетом, як галузевий експерт.

У 2018 році долучився до розбудови в області освіти в галузі телевізійного та кіномистецтва, сучасних медійних технологій. На посаді викладача Ужгородського коледжу (а через рік вже інституту) сприяє закладанню основ для створення в у виші нових спеціальностей. Широко впроваджує сучасні мережеві та комп'ютерні форми навчання.

Паралельно веде медіастудію «Замкові сходи», яка на основі залучення студентів до практичної роботи створює мультимедійні проекти навчального, мистецького та суспільно-політичного напрямку.

Модерує та редагує, як журналіст, кілька сторінок інституту в соціальних мережах (головна: https://www.facebook.com/uzhartculture). Веде YouTube-канал інституту (ідентифікатор UCnwNp2K8GeTQREzt5uwvJfw).

Є засновником та редактором відомих в краї інтернет-ресурсів, що продовжують традиції колишнього обласного державного телеканалу «Тиса». Публікує матеріали як архівного плану, так і новостворений медійних контент.

 Постійно цитується провідними інтернет-виданнями області та України. Відомий також, як дослідник історії Ужгорода, де надає регулярну допомогу таким відомим авторам, як Тетяна Літераті, Олександр Волошин, Михайло Басараб та іншим. Веде дослідження історії Закарпатського телебачення, публікує її матеріали.   

Продовжує роботу заснованої ним відомої студії «cineVIR», яка під час карантинних заходів останього часу стала успішною в проекті обміну своїми роботами між телеорганізаціями України та з’являється в ефірі різних областей.

Успішно займається фотоартом, створені ним роботи часто стають окрасою сторінок різних друкованих фотоальбомів та інтернет-видань.

Першим в країні зі студентами Ужгородського інституту культури і мистецтв опублікував дистанційно створений в умовах карантину спільний музичний проект, який відмітила преса.

Працює над дослідженням нових форм дистанційних медіапроектів, що стали викликом часу.

В плані роботи в галузі українського кіно працює над художнім фільмом «Приватні історії старого альбому».

Наукові публікації:

Герешко О.В. Сучасна вища школа в контексті пандемічних і глобалізаційних викликів / О.В. Герешко, П.П. Федака, І.О. Ухач // The XIII International Science Conference «Perspective of science and practice». Amsterdam, Netherlands. 2021.   Рр. 39-41

Андріїв Н. Менеджмент соціокультурної діяльності / Н. Андіїв, О. Герешко, М. Мартинюк // Актуальнi питання гуманiтарних наук: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного унiверситету ім. Iвана Франка. 2021. Вип. 34. Том 1. С.11-17

Конференції і семінари:

22-23 березня 2022 року взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси соціальної культури в Україні», м. Київ

З 25 по 26 березня взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Філософія подієвої культури: історія та сучасність», м. Київ

Анотований список публікацій інтернет-видання «Тиса»

( http://tysa-first.com)

У 2018-му році інтернет-видання «Тиса» опублікувало наступні матеріали.

Ужгород, що дивує. Андрій Карташов.

Все це – біль, любов і надія, присутні на його полотнах.

Цифровий світ безтілесних відношень.

Ужгородські корені бозону Хіггса. Володимир Лендьел.

Леон-кілер закарпатського живопису. Влад Габда.

Рецепт “Візьміть 200 грам коньяку…” можна не читати далі.

Їх підтримувала Марія Терезія, не любив Гітлер та використовували ужгородці.

100 років тому Ужгород, Мукачево, Берегово, Хуст мали свої гроші і це ще не все.

П’яні танки, жуки-рогачі та фараони. Ужгород 70-х, дитячі спогади.

Телевізійний монстр. На порозі змін.

Ужгород. Єдине місто в Україні, де двірники ранком накидають повний кузов рожевих сакурових пелюстків.

Галерея історичних документальних фотографій Закарпаття 60-70-х років.

Ряд прямих стрім-трансляцій резонансних подій в Ужгороді в соціальні мережі.

Матеріали висвітлюють маловідомі цікаві події в історії краю, життя сучасного мистецтва, тенденції соціального розвитку.

ORCID